Устим Кармелюк — відома постать в українській історії. Він був ватажком повстанського руху та підняв селян проти влади не лише на Поділлі, а інших регіонах. В народній творчості Устим Кармелюк є безстрашним героєм, який боронив знедолених людей від багатіїв. Сьогодні ми більше поговоримо про цю особистість. Деталі життя та діяльності українського Робін Гуда читайте на сторінках сайту yes-khmelnytskyi.com.ua.
Устим Кармелюк був кріпаком
Устим Кармелюк наш земляк, він народився в селі Головчинці, що розташовані неподалік смт. Летичів. Хлопець в дитячому віці володів грамотою, знав кілька мов, але він народився в кріпацькій сім’ї. Саме тому у 17 років Устима забрали до двору пана Андрія Пігловського. Потрібно зазначити, що Кармелюк був роботящим, проте не бажав слухатися. Пан не хотів мати непокірного кріпака, тому він віддав Устима на 25 років до царської армії. Це сталося у 1812 році, проте вже через рік Устим Кармелюк разом із Данилом Хроньом організували втечу. Кармелюк повернувся у рідне село та став ватажком кріпаків та військових-дезертирів. Вони нападали на маєтки панів та грабували їх.
Повстання проти влади
Діяльність Кармелюка спершу тривало недовго. Хлопця спіймали та присудили йому 50 ударів батогом та мали відвезти до кримського штрафного батальйону. По дорозі до Криму Устим Кармелюк втік.
У 1814 році у рідних краях Кармелюк став ватажком повстанського руху селян. Люди протистояли проти російської адміністрації та дворянства. Через три роки Устима спіймали та засудили до страти. Проте, в останній момент, покарання змінили на 25 ударів батогом та 10 років каторги в Сибіру. Кармелюк знову втік та повернувся на Поділля. Він продовжував свою діяльність, яка тривала до чергового ув’язнення.
Устима Кармелюка запроторили до Кам’янець-Подільської фортеці. Не бажаючи сидіти у в’язниці, наш земляк організував з іншими ув’язненими, втечу, яка виявилася провальною. Його поранили та прикували до кам’яного стовпа у вежі Юлія ІІ. Згодом її назвали Кармелюковою.
Втечі Кармелюка та повстанський рух, який охопив все Поділля
У 1825 році Кармелюка знову засудила. Його били батогом та таврували розпеченим залізом. Після цих тортур Устима відправили у Сибір, проте він знову втік. Потрібно зазначити, що втікав з в’язниць наш земляк неодноразово і деякі його втечі дивували навіть досвідчених працівників.
До прикладу, у Сибіру під час негоди Кармелюк виламав ґрати. Він зібрав всі сорочки у співкамерників та зв’язав їх у довгу “мотузку”. Далі прив’язав камінь та закинув за частокіл в’язниці. Таким чином всі ув’язнені переправилися за територію в’язниці.
У 1830 році Кармелюк розібрав стелю та втік з Літинської в’язниці. Після цього повстанський рух на чолі з Кармелюком охопив усе Поділля. Також повстання селян відбулося на Київщині, Волині, Бессарабії. У цьому русі взяло участь близько 20 тисяч селян. Вони здійснили напади на тисячу поміщицькі маєтки. Гроші, які були забрані у багатіїв, роздавали бідним селянам. Російський уряд навіть створив Галузинецьку комісію, яка вела боротьбу проти Кармелюка та повстанського руху.
Вбив Кармелюка шляхтич Рутковський. За легендою, в Устима Кармелюка стріляли срібним ґудзиком, а не кулею. Адже тільки таким чином можна було вбити характерника. Тіло Кармелюка возили селами регіону тривалий час аби залякати селян та припинити повстання.
Поховали Устима Кармелюка у Летичеві. У 1974 році був встановлений пам’ятник Кармелюка заввишки у п’ять метрів. Діяльність Устима оспівується в багатьох українських піснях, казках.
Ось така історія нашого земляка, який підняв на боротьбу понад двадцять тисяч селян.
Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про історію рідного краю.