У кінці 1980-х років, коли в Україні почалися процеси розпаду комуністичного режиму, виникли низка об’єднань, товариств і клубів, спрямованих на відродження національної свідомості та культурно-історичної спадщини. Місто Проскурів, як і багато інших населених пунктів України, не залишалося осторонь цього процесу. Серед найвпливовіших організацій, які працювали на сприяння національному відродженню, були громадська організація “Спадщина”, “Союз визволення народу” та Товариство української мови ім. Тараса Шевченка “Родовід”. Були й інші організації та гуртки, які також багато працювали над відродженням української мови, культури, національної свідомості в регіоні. Далі на yes-khmelnytskyi.
Громадська організація “Спадщина”
Однією з перших та найбільш активних організацій, яка діяла на теренах Проскурова, була громадська організація “Спадщина”. Заснована у 1987 році в Хмельницькому технологічному інституті. Голова ГО – кандидат технічних наук Геннадій Сіренко. Офіційно засновником організації було Хмельницьке відділення Українського фонду культури.
Ця організація виступала за збереження та відновлення культурної спадщини українського народу. Її діяльність орієнтувалася на проведення культурно-освітніх заходів, видачу публікацій з історії та культури України, а також організацію виставок, конференцій та круглих столів.
Громадська організація “Спадщина” відіграла важливу роль у культурному відродженні Проскурова. Вона стала культурним прихистком для тих, хто прагнув зберегти та відновити культурну спадщину українського народу в умовах тоталітарного радянського режиму.
Одним з основних завдань “Спадщини” було проведення культурно-освітніх заходів. Добровільна громадська організація регулярно проводила лекції, семінари, тематичні виставки та інші заходи, спрямовані на популяризацію української культури та історії серед місцевого населення. Такі заходи відігравали важливу роль у формуванні національної свідомості та вихованні патріотичних почуттів у громадян. Загальними зборами ГО було ухвалено статут та затверджено офіційну програму такого “клубу за інтересами”. Відповідно до положень статуту створено 4 секції: мовну, літературну, історичну та фольклорну.
В січні 1991 року “Спадщина” організувала теоретичну конференцію на тему “Національне відродження на Хмельниччині”. Учасниками були не тільки члени організації, але й представники інших місцевих спілок та груп, відгукнулися на запрошення представники ДемПУ, КПУ, Товариства української мови ім. Т. Шевченка тощо. Цікаво, що навіть представник КПУ І. С. Чиж також був серед учасників конференції, але не як керівник, а лише слухач (імовірно з метою контролю відсутності випадків проти КПРС). Такі зустрічі мали на меті підвищити рівень освіченості та інформованості громадян про важливі аспекти української історії, традицій та культурних цінностей. Щоб оцінити рівень національної свідомості місцевого населення, проведено опитування серед школярів, студентів Проскурова.
Крім того, ГО “Спадщина” підтримувала місцеві ініціативи щодо збереження пам’яток культури та історії. Вона активно виступала за реставрацію та охорону історичних пам’яток міста, зокрема церковних будівель, палаців, пам’ятників архітектури та інших об’єктів, які мали велике культурне значення для громади. Наприклад, просили повернути пам’ятник Т. Шевченку, який знесено під час розширення бульвару Шевченка.
Усі ці заходи сприяли підвищенню національної свідомості та патріотизму серед мешканців Проскурова, а також були важливими у підготовці суспільства до незалежності України.
“Союз визволення народу”
Була ще одна важлива організація, яка активно діяла в Дунаївцях, поблизу Проскурова, в цей період – “Союз визволення народу”. Ця організація створена молодими, активними старшокласниками та студентами з метою активізації національно-визвольної боротьби та підтримки національних ініціатив. Члени організації відстоювали українську мову, сприяли поверненню її у різні сфери, де вже тісно вкорінилася російська. Юнаки боролися за культурну та мовну автономію українців. “Союз визволення народу” проводив масові акції, демонстрації, а також видавав публікації, що сприяли формуванню національної свідомості.
Це була одна з найактивніших організацій, яка діяла в регіоні в період національного відродження кінця 1980-х років. Її головою став старшокласник місцевої школи Павло Нижник.
Організація активно поширювала ідеї національної свободи та самовизначення серед українського населення. Частина місцевих видань писала позитивні відгуки про діяльність організації, але молодим людям часто доводилося “відповідати” за свої дії та висловлювання перед КДБ. Водночас представників “Союзу визволення народу” запрошували долучитися до організації “Спадщина”.
Товариство української мови ім. Т. Шевченка “Родовід”
Третьою важливою організацією, яка активно працювала на користь національного відродження в Проскурові, було обласне товариство української мови ім. Т. Шевченка. Створене з метою захисту та просування української мови, це товариство відігравало важливу роль у збереженні мовної ідентичності українців у місті. Члени товариства організовували мовні курси, семінари, конкурси, а також виступали з ініціативами щодо впровадження української мови в усі сфери життя.
Обласне товариство було створене як структурний підрозділ новоствореного товариства української мови ім. Т. Шевченка в Києві. Перша установча конференція товариства проведена в Палаці піонерів 4 квітня 1989 року. Головою обрали письменника М. Магеру.
Товариство є однією з найважливіших організацій, яка діяла в місті Проскурові у кінці 1980-х років. Засноване з метою захисту та просування української мови, воно відігравало важливу роль у збереженні мовної ідентичності українців у місті.
Головною метою було впровадження української мови в усі сфери життя місцевого населення. Члени організації за рекомендаціями про створення первинних осередків товариства організовували на підприємствах, в установах, навчальних закладах окремі навчальні класи (гуртки), які сприяли вивченню української мови.
Цікавий факт – на місцевому рівні організацію “Родовід” підтримував міський голова Михайло Чекман. Під його керівництвом, за сприяння багатьох депутатів ради організована система заходів “Робочий план” по відродженню в Хмельницькому української мови.
Товариство сприяло зміцненню національної свідомості, підвищенню автентичності та самоідентифікації українського населення Проскурова, що стало однією з важливих передумов національного відродження в Україні. Кількість україномовних або змішаних шкіл, дитячих садочків, організацій значно збільшилась.
Дискусійний клуб – нова форма вираження суспільної думки
Наприкінці 1989-го року в будинку політосвіти, поряд із сучасною будівлею ОДТРК “Поділля Центр” (раніше – державна телевізійна компанія “Поділля”), було відкрито новий клуб суспільно-політичного напрямку. Клуб мав свій керівний орган (до складу входили представники партії, а також громадські активісти). Тут хмельничани щоп’ятниці могли збиратись та відверто проводити дискусії на актуальні місцеві та державні теми. Така форма зборів була до вподоби місцевому населенню, адже кожен міг висловити власну думку, пропозиції та питання. Популярність клубу швидко зростала, тому з 1990-го року клуб “переїхав” з невеликого приміщення на першому поверсі в актовий зал на другому поверсі цієї ж будівлі.
Головна тема дискусій 1990-го року – мовне питання. Учасники таких “кімнатних мітингів” щиро підтримували та всіляко шукали шляхи повернення української мови в усі сфери життя. В дискусійний клуб приходили різні верстви населення – від представників партії до робітників заводів, вчителів, військових, лікарів тощо.
Дискусійний клуб був не тільки “місцем мирних мітингів”, але й надавав активістам дані громадської думки, на основі яких писати листи, пропозиції до місцевої влади, щоб пришвидшити перехід на українську мову. Ці бурхливі дискусії мали значний вплив і на рішення, прийнятті М. Чекманом в 1990-му році під час затвердження робочого плану введення в дію нового Закону “Про мови в УРСР”.
Існував дискусійний клуб понад два роки. Причиною його розпаду стало транслювання в прямих ефірах дискусій в Верховній Раді широкому загалу.
Національне відродження в Проскурові кінця 1980-х років відзначалося активною діяльністю різноманітних об’єднань, товариств і клубів. Громадська організація “Спадщина”, “Союз визволення народу” та товариство української мови ім. Т. Шевченка “Родовід” стали важливими рушіями на шляху до збереження та розвитку української культури, мови та ідентичності. Їх діяльність поклала основу для розвитку національної свідомості в регіоні.