Ратуша – приземкувата велика споруда з середини 19 століття, з колонами на бічних фасадах. Вона розташована у центрі селища Чорний Острів. У 21 столітті її частину займають крамнички, інша – пустує. А раніше на першому поверсі були торгові ятки, а у проїзд між колон можна було заїжджати кіньми. Унікальна будівля тим, що окрім місця, де засідала мерія, вона слугувала одночасно і за торгове приміщення, і за заїжджий двір. У радянські часи у ратуші працював кінотеатр. Далі на yes-khmelnytskyi.
Часи Радянського Союзу, пожежа та відновлення – яка історія ратуші?
У 19 столітті Чорний Острів був знаним на все Поділля містом з розкішною архітектурою, а у 21 столітті – це село з населенням менше ніж 1000 осіб. Щоправда, у Чорному Острові збереглася ратуша – єдина на Хмельниччині. Крім цього, вціліла частина палацового комплексу Пшездецьких – власників Чорного Острова. Найближчі його аналоги – гостинний двір на Подолі, торгові ряди в Умані та Білій Церкві. Більше заїжджих дворів у Хмельницькій області не залишилося. Поряд із палацом височіє велика споруда старого костелу Успіння Пресвятої Богородиці із 1797 року. Вважається, що між палацом та костелом існував підземний хід, аби знать могла без особливих перешкод потрапити до храму, але за часів радянщини, коли костел був перетворений на будинок культури, усі підземелля разом зі старими усипальницями були залиті бетоном. Влітку 2014 року будівля ратуші, яка стояла напівпорожньою, зазнала пожежі. Згідно з підрахунками, реставрація споруди може вартувати 20 мільйонів гривень. Громада викупила пам’ятку з приватної власності. Адже перебуваючи у руках саме приватних власників Ратуша горіла. Тоді її було сильно пошкоджено. Відбудова буде відбуватися повністю за тим виглядом, який мала ця пам’ятка раніше. З огляду на її руйнацію, подекуди будуть зніматися стіни аж до фундаменту. А потім їх відбудують з тієї ж автентичної цегли. Тут планують облаштувати культурно-мистецький центр громади з виставковим та концертним залами, картинною галереєю, залами для гуртків.
Археологічні знахідки у підземеллі ратуші
У 2019 році заїжджий двір Ратуші досліджували археологи. Тоді аналізували підвали 19 століття, які з’єднані з іншими спорудами галерейного типу, що ведуть у напрямку палацу Пшездецьких та у напрямку костьолу. Вони добре збережені, адже стіни споруди муровані з цегли. Дослідники в одному з шурфів відкрили кілька рівнів перебудови об’єкта. Перший шар належить до радянської доби, коли приміщення було переобладнане під кінотеатр. Нижче знайшли рівень підлоги 19 століття, коли тут активно функціонували торгові ряди та заїжджий двір. Дослідили археологи і шар періоду з 17 по 18 століття, який тут досить потужний – 1,5 метра. Це свідчить про інтенсивну господарську діяльність на цьому місці. Знайдено було також багато дрібних фрагментів посуду, пічних кахлів 17 століття та залишки глиняної обмазки. Це може свідчити, що біля тих торгових рядів стояла будівля, оскільки такий потужний культурний шар просто так не утворюється. Найцікавішою знахідкою було відкриття зернової ями, яка залягала нижче рівня фундаментів на глибині приблизно 2,2 метра. Вона добре збережена та має цікаву форму з обпаленими стінками. Після дослідження її довелося засипати, адже яма розташована на глибині під фундаментом. Ще відомий мандрівник Ульріх фон Вердум залишив у своєму щоденнику детальні свідчення про багато сіл і містечок Хмельницької області. Він зазначає, що на Поділлі була традиція ховати зерно в ями з опаленими стінками. Вона зберігалася ще до Другої світової війни. Під час археологічних робіт у Чорному Острові дослідники на невеликій площі розкопу знайшли вал 14 століття литовських часів, який стояв прямо під палацом Пшездецьких, та залишки архітектурних елементів палацу, що були втрачені за радянської доби.
