Війна не одноразово приходила на територію України та Хмельницької області. Це страшні сторінки нашої історії, які залишили свій слід в житті кожної української родини. Війни, які відбувалися на території України, описані в шкільних підручниках, про ці історичні події пам’ятають, про них згадують. Українці повинні повертатися до подій давньої історії аби знаходити паралелі, аналогії та розуміти, що відбуватиметься в майбутньому.
Сьогодні ми згадаємо про Першу світову війну та те, як Проскурів пережив цей важкий період. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту yes-khmelnytskyi.com.ua з посиланням на “Всім”.
Довоєнний Проскурів
Необхідно зазначити, що до Першої світової війни наш Проскурів був розвиненим в економічному та соціальному плані містом. Це був центр Подільської губернії і у Проскурові великими темпами зростала чисельність населення. Якщо наприкінці 19 століття у місті проживало близько двох тисяч містян, то перед Першою світовою війною, Проскурів був рекордсменом за ростом чисельності населення. Додамо, що на той час у місті функціонувало дев’ять ресторанів, багато готелів, заводів. Великий економічний поштовх Проскурову дала залізниця. Навіть планували відкрити консульство Німеччини, проте війна зруйнувала всі плани. Адже війна завжди приносить із собою розруху, економічний занепад, зниження рівня життя населення.
Прифронтове місто у якому не було бойових дій
Під час Першої світової війни бойових дій на території Проскурова не було, але наше місто знаходиться на першій тиловій лінії. Військові дії відбувалися від річки Збруч. Саме тому у нас розташовувалися склади, госпіталі, запасні райони частин.
До прикладу, військово-польовий госпіталь організувала в Проскурові рідна сестра Миколи ІІ Ольга Романова. До речі, з цим госпіталем пов’язана романтична історія. Бувши одруженою Ольга зустріла ротмістра Миколу Куликовського. Між ними зав’язалися романтичні стосунки. Оскільки Романова була шефинею 12 Охтирського гусарського полку, то вона кожного року приїздила до Меджибожа. Для того аби їхні зустрічі були частішими, Ольга Романова зробила у нашому місті госпіталь. Потрібно зазначити, що будівля збереглася і до сучасних років, вона розташована у мікрорайоні Добове.
За три роки влада в Проскурові змінювалася 14 разів
Та не дивлячись на те, що місто знаходилося в тилу, Проскурів доводилося захищати від вторгнення німців. Під час відступу Керенського у серпні 1917 році біля міста загинув лейтенант англійського бронедивізіону Віктор Лоренс Едвардс. Він обгорів в бронемашині та від отриманих опіків помер у шпиталі. У Проскурові британський лейтенант похований в католицькому секторі старого міського кладовища.
Потрібно зазначити, що історичних даних про Першу світову війну в Проскурові є обмежена кількість. Історики пов’язують це з тим, що у період з 1917 по 1920 роки влада у Проскурові змінилася 14 разів.
Хоча місто Проскурів та область вважалися прифронтовими, але населення страждало від війни. Продукти харчування здорожчали у 2.5 рази, відбувалася примусова русифікація, а українська культура переслідувалася.
Війна — це завжди сльози, біль, страждання, руїни, смерть. Світові війни забрали мільйони життів, в тому числі українців, які не вперше на полі бої доводять свою мужність та сміливість. Українці своєю кров’ю та цінною власних життів захищали рідну землю від окупантів та ворогів На превеликий жаль, це доводилося робити нам систематично.
Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про історію рідного краю.
Чи цікаві вам подібні статті про Першу світову війну? Чекаємо від вас зворотного зв’язку у соціальних мережах.