Виборчий процес — звична справа для сучасного суспільства. Місцеві вибори, парламентські чи вибори Президента мають свої “правила гри” та відбуваються згідно з чинним законодавством. Але обирали політичних діячів і понад сто років тому. Сьогодні ми перегорнемо сторінки історії та поговоримо про те, як відбувалися вибори до Державної думи в Проскурівському та Летичівському повіті. Деталі читайте на сторінках сайту yes-khmelnytskyi.com.ua з посиланням на “Всім”.
Помилки у прізвищах і не тільки
Вибори — це звичний процес для українського суспільства. Проте на початку ХХ століття вибори викликали багато протиріч, скарг та звинувачень. Все через помилки, які робила виборча комісія.
Понад сто років тому вибори до першої Державної думи організовувала місцева влада та спеціальна комісія. Ця комісія була створена у кожному повіті Подільської губернії. Відповідальні особи мали призначати та організовувати виборчі з’їзди, розглядати скарги громадян, перевіряти право на участь у виборах. Потрібно зазначити, що найбільше часу займало саме розгляд скарг, які вже надходили на етапі складання виборчих списків. Особливо великою була плутанина з ім’ям та прізвищем у виборців.
Одна з умов участі у голосуванні — правильне записане у списках прізвище, ім’я та по батькові. Але повітові управи часто не зазначали по батькові деяких виборців. В результаті — такі люди не мали права голосувати. Саме тому від виборців було багато скарг. Також інколи не вірно писали прізвище чи ім’я. Ця помилка також не дозволяла людині проголосувати на виборах. Додамо, такі помилки робили аби відсторонити від виборчого процесу євреїв чи неблагонадійних осіб.
Був випадок в Проскурові, коли зі скаргами звернулися євреї через те, що їх не було включено у список виборців. Проблема стандартна — неправильно зазначене ім’я чи по батькові. Євреї подали нотаріально завірені копії паспортів із зазначенням своїх даних. Губернська комісія відмовила у задоволенні скарги, мотивуючи це тим, що неможливо встановити чи це ті самі особи, які внесені до списків виборців.
Від участі у виборах відстороняли небажаних для влади людей
На території нашого регіону були випадки коли подільський губернатор відсторонив від участі у виборах людей, які були небажані для влади. Він міг позбавити права голосувати 150 осіб за одне подання. Звісно люди писали скарги, проте на них ніхто не реагував. Натомість до виборчих списків вписували людей, які не мали права голосувати.
Також не вносили до виборчих списків тих хто несвоєчасно сплатив промисловий податок.
Чимало скарг було направлено і на уповноважених осіб серед яких були люди з судимістю за вбивство, члени соціалістичної партії. Але комісія на ці порушення рідко зважала.
Під час кожних виборів трапляються випадки порушення законодавства та намагання сфальсифікувати результати. Так було і сто років тому. У порушеннях підозрювали священників та дрібних землевласників, які порушували правила виборчого процесу. До прикладу, священники не приходили на вибори самостійно, а присилали замість себе псаломщиків.
Потрібно зазначити, що на виборчих дільницях на початку ХХ століття виставлялися урни для голосування з дерев’яними кулями чорного та білого кольорів. І кожен з кандидатів набирав певну кількість “позитивних” чи “негативних” куль. Виборці голосували кулями, а не бюлетенями. Відповідно дехто кидав замість однієї кулі дві або передавали свої кулі колегам тощо. Але комісія, в основному, на ці порушення “закривала очі”.
Ось така історія виборів, які відбувалися у минулому столітті. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про історію рідного краю.