В радянські часи ідеологія була наступною – ніякої релігії, відповідно, храми, церкви просто знищували. Про найстаріший храм Хмельницького та рішення влади минулих років розповість більше Хмельницький Yes.
Найстаріший храм та його історія
Ще в Проскурові була збудова кам’яна церква, яка збереглася до наших днів. Віталій Галантир, працівник державного архіву, розповів дещо цікаве. Наприклад, в радянські часи в церкві, храму Божому, займалися мотоциклісти. Лише наприкінці 90-х років минулого століття в заклад знову стали приходити віряни та слухати Божественні Літургії.
Взагалі перші храми на території Плоскирова почали з’являтися в другій половині 16 століття. В архівних документах, наприклад, в «Клірових відомостях» зазначено, що такі споруди в місті започаткували у 1769 році.
В документах детально розписується, коли в храмі проводили ремонт, який вигляд мав іконостас, що було всередині. Але варто зупинитися на найстарішому храмі Хмельницького, який зберігся до наших днів. Мова йде про собор Різдва Пресвятої Богородиці.
Складно уявити, але це найстаріша споруда Хмельницького, яка вціліла після другої пожежі у тодішньому Проскурові. В церкві, за словами протоієрея та краєзнавця Сергія Прицишина, є символізм:
- кругла церква – це уособлення вічності: без початку і кінця;
- храм двокупольний, а це у свою чергу показує, що є два єства Ісуса Христа: божественне і людське.
Пожежа у Проскурові винищила все, практично весь центр міста. Храм побудували на місці дерев’яної церкви.
Ідеологія Радянського Союзу щодо церкви
В радянські часи було прийнято закривати храми, легко перетворюючи їх на інші об’єкти. Дослідники погоджуються з тим, що ставлення радянської влади до церкви було негативним, тому влада намагалася зруйнувати та знищити храми Божі. Це проявлялося у конкретних діях. Наприклад, культові споруди радянська влада перетворювала на спортивні зали, а то й на склади зерна. В ті заклади, які були в гіршому стані, потребували певного догляду, ремонту, наприклад, в них звозили хімікати. Юрій Олійник, начальник відділу інформаційних технологій Державного архіву Хмельниччини розповів Суспільному про це.
Будь-які прояви релігія радянська влада засуджувала, саме тому в цей проміжок часу в Україні масово нищили церкви. Собор арештували, а владику Валеріана заслали у 1929 році. У 1937 році із собору зняли дзвони на «індустріалізацію», а згодом і зовсім закрили.
Німецька влада і храм
У часи Великої Вітчизняної війни містяни отримали змогу помолитися, прийти в храм Божий. Річ у тому, що німецька окупаційна влада дозволила відкрити храм в 1941 році. Тоді ж почали знову проводити Богослужіння. 25 березня 1944 року Проскурів було визволено від окупантів, а собор продовжував діяти. У 1964 році радянська влада вдруге закрила церкву.
Після цього приміщення собору ще довгий час використовували як склад, далі – як приміщення архіву.
Партійна ідеологія
Отець Пахомій Дідик пригадував, як у радянські часи собор закрили через партійну ідеологію. Сучасні жителі Хмельницького можуть побачити у храмі верхній шар – балкон. Цю прибудову ініціювала якраз радянська влада для занять мотоциклістів.
У 1988 році храм повернули віруючим. Вже за часів незалежної України собор кардинально не змінювався, лише відбулося облаштування прилеглої території: побудова трапезної та розширення квітників.
Історія собору в Хмельницькому вкрай цікава, іноді заплутана. Споруді вдалося пережити спочатку царську, а потім вже й радянську владу. Попри перебудови, розкрадання, собор не втратив своєї самобутності.
