Кам’янецька доба УНР – важлива віха в історії української державності 

За часів Української революції 1917-1921 років Проскурів відігравав роль важливо опорного пункту Української народної республіки. У місті тричі перебував уряд УНР та Директорія, а також у березні 1919 року відбулось останнє засідання Директорії УНР в її повному складі. У ході революції український народ вперше у 20 сторіччі створив суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова. Попри інтерес дослідників до періоду існування Української Народної Республіки, багато питань все ще залишаються без відповіді. Зокрема й регіонально-суспільно політичні аспекти української революції 1917-1921 років мають багато “білих плям”. Далі на yes-khmelnytskyi.

Зустріч Петрушевича та Петлюри відбулась на Хмельниччині

Перша спроба більшовиків встановити радянську владу на Поділлі – повстання у період з жовтня по листопад 1917 року зазнала краху, і тому вони вдалися до відкритих військових дій. З 1918 року по 1920 рік на Поділлі неодноразово спалахували бої між українськими збройними силами та Червоною армією. Національному війську протистояли і російські білогвардійці, і збройні сили інших країн. Тоді Поділля стало державним центром Української Народної Республіки, а Кам’янець-Подільський – столицею УНР. З огляду на складнощі суспільно-політичного, соціально-економічного характеру, проблеми, характерні для суспільного розвитку у революційну добу, саме патріотичний чинник спричинив активізацію державотворчого процесу. З 1917 року до кінця 1921 року Проскурів був в епіцентрі революції і подій, що з нею пов’язані. У місті тричі перебував уряд Української народної республіки і Директорія. Нехай це був і невеликий проміжок часу, але у цей період приймалися надзвичайно важливі рішення. Навесні 1919 року, коли уряд майже 2 тижні знаходився у Проскурові, відбулася зустріч з диктатором ЗахідноУкраїнської Народної Республіки Євгеном Петрушевичем. І саме тут були закладені перші домовленості, які стали основою і призвели до соборності та злуки України. 27 червня 1919 року Петлюра направив телеграму Петрушевичу, щоб той прибув на нараду усіх членів Директорії до Камʼянця-Подільського у звʼязку з проголошенням диктатури. Він відповів, що “з причини положення на фронті і заповідженого приїзду міссії Антанти не можу зараз приїхати до Камʼянця. Якщо лиш мій виїзд стане можливим, радо приїду, щоби положити конець без основним і для обох сторін шкідним непорозумінням”. 3 цією подією можна повʼязати й спробу отамана Болбочана вчинити “переворот” у Проскурові 9 червня 1919 року. Він планував арешт Петлюри, Ради Народних Міністрів, захоплення влади й створення власного уряду. Але отамана заарештували і розстріляли 24 червня у Чорному Острові. Винниченко писав про цей розстріл: “розстріляли тоді, коли цей просто – “національний герой” зробив замах на владу головного “національного героя”. Коли ж він робив замахи та злочинства супроти революції, коли зробив державну зраду, коли поров різками українських селян, тоді головний “національний герой” не тільки не розстрілював його, а дав йому у Києві, а потім і у Галичині повну волю ходити і робити все, що тому злочинцеві хотілось”.

Камʼянець – столиця УНР

Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. Його ім’я було відоме і на теренах Хмельниччини. Відомий історик, політичний діяч, лідер української діаспори, двічі відвідував Поділля. У 1891 році 25-річний Грушевський працював над своєю дисертацією і приїхав на станцію Проскурів, а вже звідти – у Камʼянець-Подільський. Михай­ло Грушевський виступав тут із лекціями і редагував газету “Життя По­ділля”. Свою дисертацію він писав на подільських матеріалах. У Ка­м’янці виходили у той час три українські часописи, кілька тиж­невиків, були друкарні української держави, головний державний український банк, головна війсь­кова квартира головного отамана Симона Петлюри і різні дипломатичні посольства європейських держав. Тут розмістилися Директорія УНР на чолі з головним отаманом Симоном Петлюрою і диктатором Західноукраїнської Народної Республіки Євгеном Петрушевичем. З усіх тимчасових столиць Кам’янець пробув у цьому статусі найдовше. Ще з кінця лютого 1919 року тут працювало Міністерство народної освіти УНР.

Присягу на вірність УНР складали у Камʼянці

Однією із важливих подій для всієї України, які відбува­лися у місті, можна назвати дату 14 жовт­ня 1919 року. Тоді відбулася перша спроба об’єднати весь український народ під од­нією присягою на вірність УНР. Головний отаман Симон Петлюра заявив, щоб усі центральні установи та організації української держави склали присягу лояльності і вірності Українській Народній Республіці. Отаман Петлюра прагнув до побудови української держави на принципі дисципліни та порядку не лише в українській армії, але також в українській цивільній і державній службі. Саме події у Кам’янці-Подільському найяскравіше відображають моменти найбільшого піднесення українського війська та національної ідеї. У 1921 році переходом радянсько-польського кордону Подільською групою Михайла Палія розпочався Другий зимовий похід загонів армії УНР на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником. Його ідея передбачала обʼєднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання з метою відновлення державності. Він став останньою спробою армії УНР відновити незалежність та завершив Українську революцію 1917-1921 років. Кам’янецька доба УНР стала чи не найважливішою віхою в історії української державності, де, крім усіх зовнішніх і внутрішніх згод та негараздів, відбулася перша спроба об’єднання українського народу, який на той момент був розділений як географічно, так і ідеологічно. Урочиста обітниця якнайкраще віддзеркалювала епоху столичного Кам’янця – центру політичного і культурного життя України, до якого була при­кута увага всієї Європи та світу.