Війна — найстрашніше, що може бути в житті людини. Українці, на превеликий жаль, знають як це жити під час ведення бойових дій. Друга світова війна — забрала мільйони життів, зруйнувала тисячі будинків, скалічила людські долі. Але український народ не здавався, боронив землю від фашистської навали та вірив у Перемогу. Проскурів не був виключенням. Хоча місто та область були окуповані в перші місяці війни, проте подоляни вели боротьбу на всіх фронтах. З перших днів окупації були створені підпільні організації і хлопці та дівчата ризикували життям аби допомогти військовим та мирним жителям. Сьогодні ми поговоримо про нашого земляка — підпільника та ветерана Нетягу Юхима Кириловича. Більше про життя Юхима Кириловича читайте на сторінках сайту yes-khmelnytskyi.com.ua.
Юним хлопцем пішов у підпільники
Майбутній підпільник народився у селі Ярославка у 1929 році. Коли навчався у школі почалася війна. Юхим Кирилович згадую, що він разом із своїм вчителем потрапили, у червні 1941 року, під німецькі бомби. Хлопець отримав контузію, але згодом його самопочуття покращилося і Нетяга вирішив стати членом підпільної організації. Адже у Проскурові та інших населених пунктах області з перших днів окупації організувалися підпільники та партизани для боротьби з окупаційним режимом.
Юхим Нетяга також з перших днів війни збирав зброю та хотів наздогнати наших військових. У серпні 1941 року хлопець зустрів свого вчителя Карла Кошарського, який організував підпільну молодіжну групу “Юпат”. Нетяга вирішив не стояти осторонь та взяв участь в підпільних групах. Він почав отримувати серйозні завдання: збирав зброю, розклеював листівки, збирав розвіддані про дислокацію німецької техніки. Невдовзі Юхим Нетяга очолив молодіжну групу “Юпат”.
Також Нетяга разом із побратимами передавали продукти, медикаменти Меджибізькому єврейському гетто. Хлопці ризикували своїм життям та допомагали ув’язненим євреям.
Неодноразово наш земляк виводив з ладу німецьку техніку: пробивав колеса мотоциклам та автівкам. Також був випадок коли Нетяга перебив телефонний дріт, який з’єднував рідне село з Проскуровом та Летичевом. Довелося юному підпільнику допомагати радянській армії звільняти місто Проскурів.
Нагороджений п’ятьма орденами та двадцятьма медалями
Юхим Кирилович Нетяга за свої подвиги нагороджений п’ятьма орденами та двадцятьма медалями, проте ветеран зізнається, що ризикував власним життям не за нагороди. Після війни наш земляк здобув вищу освіту в льотному училищі і освоїв 16 типів літаків! Йому довелося служити у різних куточках Радянського союзу. А ще його знає багато хмельничан, адже Юхим Кирилович часто відвідував навчальні заклади міста та розповідав про свої військові подвиги.
Нагадаємо, що підпільні групи почали організовувати у перші дні окупації. Вони створювалися на заводах, підприємствах, лікарнях. В основному, до підпільних організаціях належали молоді люди, підлітки. Всі вони ризикували власним життям, адже німці надзвичайно жорстоко поводилися з партизанами та підпільниками.
Друга світова війна забрала мільйони життів, в тому числі і підпільників та партизанів. Така ціна миру та перемоги. На жаль, через амбітні плани керівників гинуть військові, мирне населення. І українцям дуже б хотілося жити під мирним небом, розвивати, розбудовувати свою державу. Проте після 24 лютого 2022 року в Україні немає жодного покоління людей, які б не жили під час війни. Тепер онуки та правнуки таких підпільників, як Юхим Кирилович, знають що таке війна не з книжок чи розповідей…
Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви зробили відповідні висновки.