Якими були штаби Південно-Західного фронту у Проскурові та Камʼянець-Подільському?

Історія України сповнена подій, які залишили глибокий відбиток на її землях. Одним з таких періодів стали роки Першої світової війни та подальших визвольних битв, коли на території сучасної Хмельницької області розташовувалися штаби Південно-Західного фронту. Міста Проскурів та Кам’янець-Подільський відігравали важливу стратегічну роль у цих подіях. У цій статті розглянемо, якими були ці штаби, їхню роль та значення. Також дізнавайтеся про життя Проскурова під час Першої світової війни. Далі на yes-khmelnytskyi.

Стратегічне значення Південно-Західного фронту

Південно-Західний фронт був одним з ключових військових формувань під час Першої світової війни. Він охоплював території Галичини, Волині та Поділля. Його основною метою було стримування австро-угорських та німецьких військ. Завдяки своєму розташуванню, Проскурів та Кам’янець-Подільський стали важливими логістичними та командними центрами для російської армії.

Проскурів та Кам’янець-Подільський розташовані на перетині важливих транспортних шляхів, що з’єднували Київ з Львовом, Одесу з Варшавою, а також мали виходи на Балкани та до Чорного моря. Це дозволяло контролювати пересування військ та постачання. Через ці міста проходили залізничні та шосейні вузли, що були критичними для швидкої передислокації військових частин і боєприпасів. Наявність транспортної інфраструктури сприяла маневруванню військами на Волинському та Галицькому напрямках, що було важливо під час Брусиловського прориву 1916 року. Тож дізнавайтеся більше про історію залізничного вокзалу у Хмельницькому.

Кам’янець-Подільський відомий своєю середньовічною фортецею, яка навіть у 20 столітті мала оборонне значення. Високе розташування на скелястому острові річки Смотрич забезпечувало кругову оборону та панування над околицями. Під час Першої світової війни місто стало тиловою базою для російської армії з розгалуженою системою укріплень і складів.

Стратегічне значення Проскурова та Кам’янець-Подільського полягало в їхній здатності забезпечувати ефективну оборону, швидке постачання та управління військами на Південно-Західному фронті. Вони були не лише форпостами, але й важливими адміністративними та логістичними центрами, що дозволяло утримувати фронт та проводити масштабні наступальні операції. 

Логістичні центри

Проскурів не мав таких потужних фортифікацій, але його значення як тилового центру було критичним. У місті розташовувалися великі гарнізони, що дозволяло швидко формувати нові підрозділи. Проскурів був одним з найважливіших логістичних центрів на Південно-Західному фронті завдяки залізничному вузлу. Місто мало розгалужену мережу складів боєприпасів, продовольства та шпиталів для поранених. Також тут забезпечували швидке перекидання військ з центральних та східних регіонів до фронту. Через Проскурів проходили агітаційні потяги та пункти мобілізації, що сприяло підняттю бойового духу серед місцевого населення та військових.

Кам’янець-Подільський також виконував функцію тилового забезпечення. Печери та підземні ходи фортеці використовували для зберігання боєприпасів. У місті розміщували шпиталі для поранених солдатів, що прибували з лінії фронту. Кам’янець-Подільський виконував функцію адміністративного центру, зокрема під час існування Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільська фортеця була символом незламності та віри у перемогу, що мало велике значення для підняття морального духу війська.

Штаб у Проскурові

Проскурів (нині Хмельницький) завжди відігравав важливу стратегічну роль у військовій історії України. Завдяки своєму розташуванню та розвиненій інфраструктурі, місто неодноразово ставало місцем розміщення штабів різних армій. Проскурів виконував роль важливого тилового центру Південно-Західного фронту. Завдяки залізничній інфраструктурі місто забезпечувало оперативне постачання зброї, амуніції та продовольства. Штаб фронту розміщувався в адміністративних будівлях міста, де зосереджувалася координація військових операцій на Волині та Галичині. На початку Першої світової війни Проскурів став важливим тиловим центром для російської армії. Штаб Південно-Західного фронту був розташований в адміністративних будівлях у центрі міста. 

У 1903 році проскурівський лікар Павло Компанцев, що обіймав посаду міського лікаря та був викладачем гігієни у Проскурівському реальному училищі, звів будинок під приватну лікарню. Будинок слугував житлом для родини лікаря і місцем прийому хворих. З початком Першої світової війни будинок перейшов під порядкування військового відомства. У ньому розмістили штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова. 3 1921 року особняк перейшов у розпорядження дивізії Червоного козацтва – тут облаштували квартири для командного складу червоних козаків. У період з 1921 року по 1937 рік у будинку жив командир дивізії, згодом командир корпусу М. Дьомичев. Одночасно тут були кімнати для гостей, що прибували до проскурівського гарнізону серед яких були військові командири С. Будьонний, К. Ворошилов, В. Примаков, а у 1928 році у будинку зупинявся політичний діяч Марсель Кашен. У 1970-х роках у будинку було розміщено перше відділення міської дитячої лікарні. 

Залізничний вузол забезпечував швидке перекидання військ і техніки. Там проходили планування наступальних операцій, зокрема Брусиловського прориву 1916 року. До штабу входили як вищі офіцери, так і чисельний адміністративний апарат.

Штаб у Кам’янець-Подільському

Кам’янець-Подільський, відомий своєю фортецею, став своєрідним символом оборони Південно-Західного фронту. У роки війни місто було важливим укріпленим пунктом і виконувало роль оперативного штабу для координації дій на фронті. Кам’янецька фортеця використовувалась як військовий склад та місце розміщення частин штабу. Місто було осередком оборони від австрійських військ під час їхніх контрнаступів. У передмісті функціонували медичні пункти для поранених солдатів.

Однією з найяскравіших сторінок історії Південно-Західного фронту стало командування генерала Олексія Брусилова. З березня 1914 року О. Брусилов був призначений головнокомандувачем штабу Південно-Західного фронту та з 24 серпня 1916 року він оселився у місті. За деякими відомостями генерал разом з дружиною проживали у будинку, де розміщувався штаб. Одним з таких є невеликий одноповерховий будинок по вулиці Лесі Українки. Будинок входить до реєстру важливих обʼєктів міста та має значну історико-архітектурну цінність. Після звільнення Камʼянця-Подільського у березні 1944 року будинок було відремонтовано. Там була розміщена дитяча бібліотека. Саме з Проскурова та Кам’янця-Подільського він координував підготовку до знаменитого прориву влітку 1916 року, який став однією з найуспішніших операцій у Першій світовій війні.

Штаби Південно-Західного фронту у Проскурові та Кам’янці-Подільському відігравали ключову роль у військових операціях на території Поділля під час Першої світової війни. Їх значення полягало не лише у стратегічному управлінні, але й у моральній підтримці війська та населення. У 21 столітті будівлі, де розміщувалися штаби Південно-Західного фронту, є пам’ятками історії. У Хмельницькому збереглися адміністративні будівлі початку 20 століття, які нагадують про ті події. Кам’янець-Подільський, зі своєю легендарною фортецею, продовжує бути символом оборони та стійкості.