Друга світова війна не прийшла зненацька. Її очікували, її боялись, її наближали. Наближали, перш за все, керівництво Німеччини та СРСР, які прагнули отримати нові території. А сприяли цьому тогочасні європейські лідери Едуард Даладьє, Невілл Чемберлен, які вірили, що агресора можна умиротворити. Радянське ж керівництво намагалось виторговувати собі кращі умови для початку війни. Сталін та його помічники бачили, що війна наближається. Питання було в тому, на чиєму боці вони вступлять в неї і коли. А тому СРСР вів переговори з британо-французькими дипломатами і паралельно з німецькими. Фашисти запропонували можливість поділити сфери впливу і тому саме з ними було укладено договір – сумнозвісний пакт «Молотова-Ріббентропа». Ця домовленість визначила, що Латвія, Литва та Естонія, Галичина, Волинь, Буковина – відходять до більшовиків. А Німеччина ж безперешкодно захопить Польщу. Через тиждень після підписання цієї вимоги Німеччина атакувала Польщу. А Радянський Союз в цей час очікував слушного моменту для того, щоб захопити території, про які було домовлено з союзником. Війська більшовиків були готові нападати. В стані боєготовності були й прикордонники міста Волочиськ. Детальніше про ці, останні, дні перед вступом СРСР у війну, розповість видання yes-khmelnytskyi.
Польська кампанія
Корені ІІ Світової війни слід шукати в мирних домовленостях після І – світової. Адже саме тоді було закладено її причини. Польщі відійшла німецька Сілезія, а переважно німецькомовне місто Данцінг стало вільним містом під контролем Ліги Націй. Польща отримала вихід до моря, а отже, німецька Східна Пруссія (зараз Калінінградська область рф) виявилася відрізаною від основної частини Німеччини. А тому Гітлер тривалий час напередодні шантажував Польщу війною за ці території. Коли ж Польща відмовилась поступитись, то Німеччина атакувала польські війська. За декілька днів союзники Польщі, Британія та Франція, оголосили війну Німеччині. Так почалася Друга світова війна.
«Золотий вересень» для 22-Прикордонного загону
Польські війська були готові до війни. Вони навіть готувалися вести бойові дії проти Німеччини та СРСР одночасно. Проте за рішенням польського керівництва більша частина військ була зосереджена проти Німеччини, а проти СРСР залишились лише легкоозброєні польські прикордонники.
Тим не менше, після початку війни, а саме вже 13 вересня 1939 р., радянська пропаганда продовжувала нагнітати ситуацію і повідомляти своєму населенню про подальше проведення поляками заходів щодо посилення охорони кордону з Радянським Союзом. Такі повідомлення в країні більшовиків звучали приблизно так:
«дорогі товариші. В час коли робітники та селяни нашої неозорої Батьківщини працюють в поті чола прокляті капіталісти точать зуби на СРСР. Ворогами нашої країни є Польща, Англія, Франція, США та інші країни. А тому ми повинні зміцнити наші ряди… і дати більше озброєння… більше продовольства … більше ще «чогось».. щоб комунізм запанував в усьому світі».
Загалом такі були промови радянських ораторів, дикторів в ті часи.
А тому СРСР готувався до війни з Польщею і підтягував свої війська. Також прикордонники повідомляли:
“польські війська в районі Підволочиськ – Острог, проти ділянок Славутського та Волочиського прикордонних загонів, підтягнули до кордону резервні роти та кавалерійські ескадрони. На стражниці продовжує прибувати поповнення з мобілізованих резервістів. На охорону кордону надсилаються кінні роз’їзди та групи піших солдатів. Деякі стражниці охороняються посиленими нарядами з 2-3 солдатів. Поблизу будівель стражниць, проти ділянок Олевського та Кам’янець-Подільського прикордонних загонів, робиться риття окопів. На цю роботу залучаються жінки із найближчих сіл. У м. Острог, проти ділянки Славутського прикордонного загону, сформовано нову піхотну частину”.
Вступ у війну СРСР і волочиські прикордонники
17.09.1939 р., тобто в день, коли радянські війська почали атакувати поляків, волочиські прикордонники повідомляли своє керівництво про таке. О 6.15 заставою «Щаснівка» захоплено стражницю «Білоозерка», в якій нікого не було. У період з 6.00 до 8.00 на ділянці загону у різних пунктах перейшли кордон наші піхотні та інші частини, яким чинений незначний опір у районі польських сіл Токи, Дорофіївка. О 6.00 зайнято м. Підволочиськ. Польові частини проти ділянки загону просунулися вглиб до 4 км у напрямку Тарнополь.
О 10.15 частинами РСЧА затримано сержанта та солдатів стражниці «Дорофіївка», яких доставлено до штабу загону.
До 16:00 встановлено, що на північній околиці польського с. Рожеска розташувалася група цивільних із двома кулеметами. Навколо стражниці «Лука-Мала» окопалося до роти польських солдатів. Біля церкви с. Лука-Мала проводився мітинг, куди жителів збиралися насильно. За розпорядженням наркома внутрішніх справ СРСР для охорони установ у польському містечку Гусятин виділено взвод прикордонників.
Події 18 вересня 1939 р.
Командування прикордонників повідомляло своїх керівників, що військовослужбовці загону підтримали наступ частин Червоної армії (тут наступала 17 танкова бригада) і всі прикордонники повернулися до підрозділів, крім двох. Доставлено полонених: офіцерів – 2, солдатів – 2, ручний кулемет – 1, легкова машина – 1. Виявляється прикордонники як знавці місцевості та жителів навколишніх поселень допомагали в пересуванні радянським частинам.
Звіт загону свідчив, що у прикордонному польському с. Струми, що проти нашого с. Ожигівці залишилася стрілецька організація чисельністю до 40 осіб, яка має зброю. Члени цієї організації загрожують революційно налаштованим громадянам. А ще у прикордонних польських селах відзначається святковий настрій. Населення надає активну допомогу у переправі обозів частин Червоної Армії через річку. Збруч. До кордону підходять польські громадяни та інформують про становище у селах, звертаються за роз’ясненням.
О 9.00 на ділянці застави «Мартинківці» кордон перейшли двоє польських громадян, які повідомили, що в селах бешкетують осадники. О 12:00 у Волочиськ конвоєм батальйону на 23 автомашинах доставлені військовополонені, захоплені під Тарнополем, в більшості офіцерський склад. Вдень населення польського с. Лука-Мала, що проти дільниці застави «Постолівка», захопило поліцейську дільницю і маєток поміщика. О 18:40 на заставу «Авратин» польські громадяни с. Польчинці привели сержанта стражниці Козяковського.
За повідомленням мешканців м. Підволочиська, в районі м. Скалат нібито знаходиться велика польська військова частина, яка хоче здатися. Дані перевіряються. О 19.00 в районі застави Сатанів підійшла група польських жителів села Калагурівка у числі 300 осіб зі струнним оркестром та червоними прапорами з метою висловити свою подяку та привітання.
19 вересня та радянські прикордонники
За даними прикордонників в 11.25 мешканці с. Просовці, що проти ділянки застави «Підчанинці», повідомили, що в селі оперує озброєна банда чисельністю 8 осіб, яка забрала зброю у стражниці, тероризує селян і займається грабежами. Банда поповнюється кримінальними елементоми. У с. Кокошинці (проти ділянки застави «Зайончики») стрільцями вбито селянина, який вивісив червоний прапор на школі. У районі села Турівка, що проти застав «Тарнаруда», «Столовка», з’явилася банда чисельністю до 200 осіб, що сформувалася зі стрільців, осадників та кулаків, озброєна гвинтівками та кулеметом. Банда тероризує місцеве населення.
О 14:00 на ділянці застави «Постолівка» до кордону прибуло до 300 жителів польського с. Лука-Мала, які повідомили, що ними у селі роззброєна місцева стрілецька організація. О 19.00 цього ж дня голова ревкому та начальник народної міліції повідомили, що в районі м. Гжималув (14 км на захід від застави «Зайончики») бешкетують банди, що складаються зі стрільців, поліцейських і куркульства. У м. Гжималув бандитами вбито лікаря-українця.
О 21.30 на ділянку застави «Щаснівка» прибули троє польських мешканців, які повідомили, що в селах Янківці та Шушківці, що проти ділянки комендатури Ільківці, бешкетує банда, яка тероризує місцеве українське населення. У ніч проти 19 вересня бандою вбито кількох місцевих жителів.
Так Радянський Союз розпочав загарбницький напад проти Польщу і таким чином вступив в ІІ світову війну. І так ця війна розпочалася для військовослужбовців 22 прикордонного загону, який розміщувався у Волочиську.